Гаряча лінія (15 жовтня 2015 року) Друк
Написав Головне управління ДФС у Полтавській області   

Відповіді на актуальні запитання, які надійшли 15.10.2015

під час сеансу телефонного зв'язку "гаряча лінія"

на базі інформаційної газети "Бізнес ера"

на тему: «Реєстратори розрахункових операцій»

Запитання. Як провести по РРО продажу за одним чеком, якщо клієнт розрахувався за покупку з двох різних карток (два сліпа - на одній картці не вистачає грошових коштів)?

Відповідь. Відповідно до норм пунктів 1, 3 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі - ЗУ №265/95-ВР), суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування (останній Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій затверджено наказом Державної фіскальної служби України від 09.07.2015 №485), з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно статті 2 ЗУ №265/95-ВР, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно п. 11 статті 3 ЗУ №265/95-ВР, суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Виходячи з вищевикладеного через реєстратор розрахункових операцій повинні проводитися розрахункові операції по продажу товарів (наданні послуг) з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, а не кількість карток (сліпів).

У разі, коли споживач здійснює розрахунок двома платіжними картками, розрахунковий документ на РРО може друкуватися окремо на кожну суму розрахунку, чи один розрахунковий документ на загальну суму продажу.

Запитання. Проведено операцію повернення коштів через РРО (рекомпенсація) не на ту картку, з якої було сплачено. Це порушення? Які санкції? Як виправити?

Відповідь. Пунктом 2 статті 3 ЗУ №265/95-ВР передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно пунктів 5, 7 розділу 3 Порядку реєстрації та застосування

реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) від 28.08.2013 № 417 (далі -Порядок № 417) реєстрація продажу (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції видається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї.

Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми.

Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків:

- дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача";

- забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції "сторно".

У разі якщо оплата за товар (послугу) здійснювалась у безготівковій формі із застосуванням платіжного термінала та РРО, то повернення коштів за неотриманий товар (ненадану послугу) відбувається у безготівковій формі через установу банку на розрахунковий рахунок покупця, відкритий у банку.

Запитання. Пунктом 13, 14 глави 4 розділу ІІ "Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій" №417 передбачено, що виправлення записів у книзі ОРО можуть бути зроблені тільки тими особами, які здійснювали ці записи, або особами, які виконують їх обов'язки. Виправлення повинно засвідчуватись підписом відповідальної особи суб'єкта господарювання або суб'єкта господарювання - фізичної особи – підприємця. Зіпсовані аркуші книги ОРО та такі, на яких зроблено більше 5 виправлень, слід перекреслити по діагоналі з обох боків, зробити на них напис "Анульовано", проставити дату анулювання, засвідчити підписом відповідальної особи суб'єкта господарювання або суб'єкта господарювання - фізичної особи - підприємця. Усі дані з анульованого аркуша переносяться на новий аркуш книги ОРО, номер якого проставляється на анульованому аркуші. Чи відноситься продавець/касир-оператор до "відповідальної особи", яка має право засвідчувати виправлення записів в книзі ОРО ? Чи можна призначити розпорядженням продавця/касира-оператора "відповідальною особою" ? Якщо ні, то хто, крім власне ФОП, може бути "відповідальною особою", якщо у ФОП з найманих працівників тільки продавець ?

Відповідь. Відповідно пункту 13 глави 4 розділу 2 Порядку №417 виправлення записів у книзі ОРО можуть бути зроблені тільки тими особами, які здійснювали ці записи, або особами, які виконують їх обов'язки. Виправлення повинно засвідчуватись підписом відповідальної особи суб'єкта господарювання або суб'єкта господарювання - фізичної       особи – підприємця. Відповідальна особа призначається суб'єктом господарювання.

Запитання. Відповідно пункту 6 глави 4 розділу ІІ "Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій" №417: "Використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО" до книги ОРО вноситься сума готівки та сума розрахунків, а сама сума розрахунку відповідно до абзацу 4 пункту 3 розділу 1 "Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій" №417: "Сума розрахунку - сума готівкових коштів, яка отримана від покупця за продані товари (послуги) або видана йому при поверненні товару (рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу, виплаті виграшів у державні лотереї та в інших випадках), або сума безготівкових коштів у разі застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо." Яку суму із Z-звіту переносити до КОРО: суму готівки чи готівка + картка/чек ?

Відповідь. Відповідно пунктів 6,8 глави 4 розділу 2 Порядку №417 використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо. За бажанням суб'єкта господарювання у графах 5 - 8 розділу 2 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, можна вводити додаткові графи для зазначення сум розрахунків, суми податку на додану вартість та виданих при поверненні товару коштів, які отримані (видані) з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Крім того, у цьому розділі книги або в книзі за формою додатка 3 можна виконувати додаткові записи, де підсумовуються дані за розрахунками за день чи за місяць.

Виходячи з вищевикладеного суб’єкту господарювання необхідно щоденно виконувати записи про рух готівки та сум розрахунків в тому числі й у безготівковій формі. Суми розрахунків у безготівковій формі допускається записувати окремо в введену додаткову графу в розділі 2 книги ОРО.

Запитання. ЦСО не відремонтував за 7 днів РРО. Як трактувати пункт 4 статті 14 Закону про РРО ? Відповідно до пункту 4 статті ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР, в редакції від 23.07.2015р. У разі незабезпечення гарантійного ремонту реєстратора розрахункових операцій не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт реєстратора розрахункових операцій ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб'єкта господарювання резервний реєстратор розрахункових операцій. Хто придбає та у чиїй власності перебуває резервний РРО - суб’єкт господарювання ФОП чи ЦСО? Чи ФОП зобов’язаний мати резервний РРО ?

Відповідь. Згідно пункту 4 статті 14 ЗУ №265/95-ВР центри сервісного обслуговування зобов'язані у разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій забезпечувати відновлення його роботи протягом 7 робочих днів та у разі незабезпечення гарантійного ремонту реєстратора розрахункових операцій не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт реєстратора розрахункових операцій ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб'єкта господарювання резервний реєстратор розрахункових операцій.

Відповідно до статті 171 ЗУ №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до центрів сервісного обслуговування, що забезпечують гарантійний ремонт реєстраторів розрахункових операцій, за рішенням контролюючого органу, який здійснює фактичні перевірки суб'єктів господарювання відповідно до Податкового кодексу України, застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- у разі незабезпечення гарантійного ремонту реєстратора розрахункових операцій у строки, встановлені цим Законом, та невведення в експлуатацію належним чином зареєстрованого на суб'єкта господарювання резервного реєстратора розрахункових операцій - у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно пунктів 4,20 глави 2 розділу 2 Порядку №417 реєстрація резервного РРО проводиться в такому самому порядку, як і реєстрація основного РРО.

Для реєстрації РРО суб'єкт господарювання подає до органу доходів і зборів:

- заяву про реєстрацію РРО за формою N 1-РРО (додаток 1) (далі - реєстраційна заява);

- копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;

- копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

- копію договору суб'єкта господарювання з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Виходячи з вищевикладеного, суб’єкту господарювання не обов’язково мати резервний РРО, так як можливе здійснення діяльності протягом семи робочих днів з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункових квитанцій (стаття 5 ЗУ №265/95-ВР), але в разі незабезпечення сервісним центром гарантійного ремонту реєстратора розрахункових операцій не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт реєстратора розрахункових операцій суб’єкту господарювання необхідно, з метою не порушення норм чинного законодавства, припинити здійснення діяльності до моменту отримання відремонтованого РРО, або зареєструвати та ввести в експлуатацію резервний РРО.

Питання стосовно того, у чиїй власності повинен перебувати резервний РРО, в разі незабезпечення гарантійного ремонту центром сервісного обслуговування, ЗУ №265/95-ВР не визначено.

Запитання. Згідно абзацу 9 пункту 4 розділу ІІІ "Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)" №417: "У кінці робочого дня (зміни) друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання в книгах ОРО". Які документи зобов’язаний ФОП підклеювати у КОРО, окрім Z-звіту ? (РРО встановлено у 2015 році з КСЕФ). Чи буде порушенням і якого саме нормативно-правового акту, вклеювання в КОРО "нульового чеку та звіту про передачу даних" ?

Відповідь. Відповідно абзацу 9 пункту 4 розділу 3 Порядку №417 суб'єкт господарювання повинен забезпечити виконання наприкінці кожної робочої зміни касира Z-звіту та зберігання надрукованого Z-звіту в журналі використання РРО. Підклеювання в книгу ОРО будь-яких інших документів законодавчо не передбачено. За вклеювання в книгу ОРО «нульового» чеку та звіту передачі даних до суб’єкта господарювання законодавчо не передбачено застосування фінансових (штрафних) санкцій.

Запитання. Чи має право СГД здійснювати реалізацію алкогольних напоїв через інтернет-магазин?

Відповідь. Відповідно до статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється відповідно до Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854 (далі - Правил), пунктом 4 яких передбачено, що суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити стан приміщень для роздрібної торгівлі алкогольними напоями згідно із санітарно-технічними, санітарно-гігієнічними, технологічними, протипожежними та іншими нормами, а також можливість використання електронних платіжних засобів під час здійснення розрахунків за продані товари відповідно до законодавства.

Суб'єкт господарювання повинен мати торговельне приміщення (будівлю) площею не менш як 20 кв. метрів, обладнане відповідним торговельно-технологічним устаткуванням (вітрини, прилавки, пристінні гірки тощо), охоронною і протипожежною сигналізацією, з достатнім освітленням, опаленням і вентиляцією, а у випадках, передбачених законодавством, забезпечити умови для застосування реєстраторів розрахункових операцій, зберігання матеріальних цінностей.

Отже, оскільки торгівля алкогольними напоями повинна здійснюватися відповідно до Правил, які, зокрема, передбачають наявність відповідних торговельних та складських приміщень для здійснення реалізації цих виробів, суб'єкт господарської діяльності не має права займатись торгівлею алкогольними напоями через інтернет-магазин.

Запитання. Чи необхідно застосовувати реєстратор розрахункових операцій фізичними особами–підприємцями платниками єдиного податку, в разі якщо вони не здійснюють реалізацію підакцизних товарів?

Відповідь. Відповідно до пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України (з врахуванням змін, внесених Законом України від 01 липня 2015 року № 569 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій») реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами-підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Запитання. Чи необхідно застосовувати реєстратор розрахункових операцій при продажу (наданні) товарів (послуг) через мережу Інтернет?

Відповідь. Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265) визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон N 71) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) і, зокрема, Закону N 265.

Зокрема, суттєві зміни було внесено у правила розрахунків за товари (послуги), реалізовані через мережу Інтернет.

Так, пунктом 2 статті 3 Закону N 265 передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Одночасно із Закону N 265 виключено пункт 13 статті 9 щодо звільнення від застосування РРО та РК при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції), тобто мережі Інтернет.

Тобто суб'єкти господарювання при продажі товарів у мережі Інтернет, у тому числі фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку 2 та 3 груп (починаючи із визначеного Кодексом для кожної групи терміну), повинні застосовувати РРО та видавати покупцю розрахунковий документ встановленої форми.

Такі зміни викликані значним поширенням продажу товарів (послуг), замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, що запровадить захист прав споживачів у разі отримання недоброякісного товару (послуги), створить можливості звернення до судових органів для захисту прав, сприятиме зменшенню обігу контрафактних та контрабандних товарів.

Запитання. Який розрахунковий документ повинні видавати  фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку другої та третьої групп при продажу пива?

Відповідь. Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон N 71) внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481) та віднесено пиво до алкогольних напоїв.

Закон N 481 визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідно до статті 15 Закону N 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

При цьому однією з умов отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (крім столових вин) є наявність зареєстрованого належним чином РРО (книг обліку розрахункових операцій).

Згідно з пунктом 22 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року N 854, зі змінами та доповненнями, продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Правила роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства (далі - Правила), затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 N 219, зі змінами та доповненням. При цьому у назві та тексті Правил слова "громадське харчування" в усіх відмінках замінено словами "ресторанне господарство" згідно з наказом Міністерства економіки України від 09.10.2006 N 309.

Підпунктом 1.3 пункту 1 Правил визначено, що заклад ресторанного господарства - це організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.

Оскільки пиво віднесено до алкогольних напоїв, фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку другої та третьої груп, які здійснюють роздрібну торгівлю продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках, за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, мають право проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, до досягнення ними протягом календарного року обсягу доходу у розмірі 1 млн. гривень. У разі перевищення у календарному році обсягу доходу 1 млн. гривень застосування РРО є обов'язковим.

Крім того, фізичні особи - підприємці, які здійснюють продаж пива, зобов'язані отримати відповідну ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

 

Враховуючи викладене, фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку другої та третьої груп мають право здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив, у тому числі пива, виключно через заклад ресторанного господарства або спеціалізований відділ, що має статус закладу ресторанного харчування, за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та застосування при проведенні розрахунків РРО.

 
English Czech Danish French German Italian Polish Portuguese Russian Spanish Swedish Latvian Ukrainian

Бізнес ЕРА

VTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM Banners

Правовий Вісник

VTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM Banners