Спадкування земельних ділянок PDF Друк e-mail
Середа, 11 жовтня 2006, 19:14

В Законі України «Про нотаріат» в чотирьох статтях глави 7 «Видача свідоцтва про право на спадщину « (ст.66-69) викладені загальні поняття свідоцтв про право на спадщину , строки видачі , порядок їх видачі при спадкуванні за законом та за  заповітом».
В Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженій наказом МЮ України №20/5

від 03.03.2004 року із змінами 2004 р.-2007р., останніми змінами 2008 р.-2009 р. в 28 пунктах  розділу 22 «Видача свідоцтва про право на спадщину» також викладені загальні поняття видачі свідоцтв про право на спадщину.( Так , зокрема , в п.205, 206 зазначено , що свідоцтво про право на спадщину на майно , що переходить за правом спадкування до спадкоємців , видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини ,у строки ,встановлені цивільним законодавством України (ст. 1298 ЦК) , за заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, кожному з них окремо із визначенням прізвища , ім’я , по батькові та часток у спадщині інших спадкоємців).
Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини , наявність підстав для закликання до спадкування за законом чи заповітом , склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво. На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов’язково вимагаються відповідні документи (п. 12). Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації , проводиться нотаріусом після подання  правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна (п.216).
В Методичних рекомендаціях щодо вчинення нотаріальних дій , пов’ язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна , видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності в спільному майні подружжя , схвалених рішенням Науково-експертної ради з питань нотаріату при МЮ України від 29.01.09 року, надано роз’яснення щодо видачі свідоцтв про право на спадщину на окремі види спадкового майна (частина ІІІ «Видача свідоцтв про право на спадщину», розділ 3 «Видача свідоцтв про право на спадщину  на окремі види  спадкового майна», пункт 1 «Спадкування права на земельну ділянку» дає рекомендації  при спадкуванні права на земельну ділянку з посиланням на вимоги ст.1225 ЦК України , ст. 81 , 125 , 126 ЗК України). Так , відповідно до частини І ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення . Суб’єктами права власності на землю згідно ст..80 ЗК України є:
а) громадяни та юридичні особи – на землі приватної власності;
б) територіальні громади , які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування ,- на землі комунальної власності;
в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади ,- на землі державної власності .
Нас цікавить при видачі свідоцтв  про право на спадщину право  власності на землю громадян. Згідно ч.1  ст.81 ЗК громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі:
а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;
в) приватизації земельних ділянок , що були надані їм у користування;
г) прийняття спадщини;
д) виділення в натурі ( на місцевості ) належної їм земельної частки (паю).
Відповідно до ч.2 ст. 81 ЗК іноземні громадяни  та особи без громадянства можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення  в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна , що належать їм на праві приватної власності .
Згідно ч.3 ст. 81 ЗК іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати право власності на земельні ділянки відповідно до ч. 2 цієї статті  у разі:
а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
б) викупу земельних ділянок, на  яких розташовані об’єкти нерухомого майна , що належать їм на праві власності;
в) прийняття спадщини.
Ч.4 ст.81 ЗК – Землі несільськогосподарського призначення , прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства протягом року підлягають відчуженню.
Земельний кодекс України надає громадянам право на одержання у власність земельних ділянок для чітко визначених цілей:
-    ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
-    ведення особистого селянського господарства;
-    будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель;
-    ведення садівництва;
-    гаражного будівництва.
У ст.1225 ЦК України спеціально підкреслюється , що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців із збереженням цільового призначення цієї  земельної ділянки . Водночас , ставши повноправним власником успадкованої земельної ділянки, землевласник (громадянин або юридична особа) вправі скористатися передбаченим у ч.3 ст.20 ЗКУ правом ініціювати зміну цільового призначення належної йому земельної ділянки.
Відповідно до положень ст.122 ЦК України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель і споруд переходить не лише право власності , а й право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені у розмірі , який необхідний для їх обслуговування, якщо інший розмір не визначений заповітом . При цьому в п.10 Постанови Пленуму ВСУ  №7 від 30.05.2008 р.
«Про судову практику в справах про спадкування» Верховний Суд  роз’яснив , що така земельна ділянка переходить у власність або користування спадкоємців, якщо її було надано у встановленому порядку, у межах, визначених при наданні, за умов, що спадкодавець не склав заповіту щодо розпорядження земельною ділянкою , належною  йому на праві власності.
Якщо спадкодавець передав за заповітом частину належної йому земельної ділянки, то інша частина цієї земельної ділянки спадкується за законом . Коли спадкодавець заповів всю земельну ділянку  або її частину іншим особам , які не успадкували нерухоме майно, то спадкоємці мають право на земельну ділянку, на якій розміщене нерухоме майно й на частину ділянки , яка є необхідною для його обслуговування, незалежно від змісту заповіту. За такими правилами здійснюється й перехід права на землю при спадкуванні права на частину нерухомого майна , а якщо був встановлений порядок користування ним , то з урахуванням цього порядку.
У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) , право користування чужим майном (сервітут).
Отже при видачі свідоцтва про право на спадщину на жилий будинок , земельну ділянку нотаріус зобов’язаний роз’яснити спадкоємцям зміст ст.1225 ЦК України про перехід права власності чи права користування земельною ділянкою , про що зазначається в тексті свідоцтва про право на спадщину .
В п. 1.4 розділу вищезазначених Методичних рекомендацій зазначено : «Для видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусу надається державний акт про право власності на земельну ділянку (ст.126 ЗКУ), витяг з Державного земельного кадастру про відсутність обмежень (обтяжень) на земельну ділянку , а також витяг з технічної документації про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (ст. 13 ЗУ «Про оцінку земель»). Згідно з постановою КМУ №901 від 26.08.2009 року необхідно також вимагати  Витяг з державного реєстру земель.(Витяг з автоматизованої системи, що надається регіональною філією Державного підприємства  «Центр ДЗК» із зазначенням даних про власника земельної ділянки , серії , номера та дати видачі державного акту, розміру, цільового призначення та місця знаходження земельної ділянки , ідентифікаційного номеру власника земельної ділянки, його адреси, кадастрового номеру земельної ділянки).
При поданні старих державних актів , в яких не зазначено кадастровий номер земельної ділянки , необхідне подання довідки територіального органу державного комітету земельних ресурсів і земельного кадастру про присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці.
Відповідно до вимог Інструкції про порядок складання , видачі , реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю і право постійного користування землею ( в тому числі на умовах оренди )та договорів оренди землі , затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах  №43 від 04.05.1999 р., зареєстрованого в МЮ України 04.06.1999 р. за №354/3647 , не видаються свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку на підставі державного акту , зокрема який містить виправлення , дописки , або ж на земельну ділянку , яка належала спадкодавцеві на праві спільної сумісної власності. Видача свідоцтва здійснюється  лише після виділення (визначення) частки спадкодавця у спільному майні , як про це зазначено в п.224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України . У цих випадках питання щодо оформлення спадкових прав вирішується спадкоємцями в судовому порядку (п. 1.5 розділу 3 вищезазначених Методичних рекомендацій від 29.04.09.).
Відповідно до старої редакції ст.126 ЗКУ , яка звучала так : «Документи, що посвідчують право на земельну ділянку : Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними  актами . Форми державних актів затверджуються КМУ». В новій редакції ст.126 ЗКУ звучить так : «Документи , що посвідчують право на земельну ділянку .
1.    Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом , крім випадків , визначених частиною другою цієї статті .
2.    Право власності на земельну ділянку , набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж , цільового призначення , посвідчується :
а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки , укладеною в порядку , встановленому законом , у разі набуття права власності  за такою угодою;
б) свідоцтвом про право на спадщину»…   
6. При набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів , зазначених частиною 2 цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається  до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки .
На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує ( видає ) документ , та орган , який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робить відмітку про відчуження  земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження .
Орган, який здійснює реєстрацію права на нерухоме майно та їх обмежень , робить відмітку  про реєстрації  прав на земельну ділянку на підставі документа про її відчуження ,складеного та посвідченого в порядку, встановленому законом , протягом 14 календарних днів з дня подання до цього органу зазначеного документа. Забороняється вимагати для здійснення відмітки та державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень документи , не передбачені цією статтею».
Ця нова редакція ст.126 ЗКУ здійснена на підставі ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку,а також поділу та об’єднання земельних ділянок» №1066-ІV від 05.03.2009 р., який набрав чинності 01.05.2009 року, тобто через місяць після офіційного опублікування 01.04.09 р., а також ряду інших нормативних актів по землі:
-Постанови КМУ №439 від 06.05.09 р. «Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку», якою було затверджено Порядок здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку;
-Постанови КМУ №901 від 26.08.09 р. «Про додаткові заходи щодо врегулювання земельних відносин» (безкоштовна приватизація, витяг з Державного реєстру земель).
Документи , необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку:
1.    Свідоцтво про смерть (оригінал, копія);
2.    Свідоцтво про народження, одруження (оригінал, копія);
3.    Заповіт, у випадку спадкування за заповітом;
4.    Правовстановлювальний документ (державний акт, договір відчуження, свідоцтво про право на спадщину тощо);
5.    Витяг з реєстру земель;
6.    Довідка про нормативну грошову оцінку земельної ділянки;
7.    Довідка про відсутність (наявність) обмежень (обтяжень);
8.    Будинкова книга (довідка ЖЕД ) про місце проживання спадкодавця із зазначенням всіх, хто був зареєстрований разом з ним на день відкриття спадщини (день смерті спадкодавця);
9.    Паспорт спадкоємця (оригінал, копія);
10.    Довідка про присвоєння ідентифікаційного номера спадкоємця (оригінал,копія).

 

Останнє оновлення на Середа, 27 липня 2011, 12:01
 
English Czech Danish French German Italian Polish Portuguese Russian Spanish Swedish Latvian Ukrainian

Бізнес ЕРА

VTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM Banners

Правовий Вісник

VTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM Banners