Хто такий державний виконавець? PDF Друк e-mail
Середа, 27 липня 2011, 00:00

Законодавчий статус державного виконавця.


Згідно ст. 6 ЗУ “Про державну виконавчу службу” встановлено, що працівники Органів державної виконавчої служби за своїм правовим статусом є державними службовцями. Це означає, що на них поширюється в повному обсязі дія законодавства України про державну службу з урахуванням особливостей, передбачених коментованим Законом. Статус і загальні засади діяльності державних службовців визначаються Законом «Про державну службу», а окремі обмеження в діяльності державних службовців визначаються також Законом «Про боротьбу з корупцією».
У той же час Законом закріплені певні відмінності правового статусу працівників державної виконавчої служби від загального правового статусу державних службовців. Це, зокрема, стосується питань соціально-побутового забезпечення працівників органів державної виконавчої служби (див. коментар до ст. 15 цього Закону), їх державного страхування (див. коментар до ст. 16 цього Закону), забезпечення форменим одягом, а також додаткових засобів матеріального заохочення (див. коментар до ст. 17 цього Закону.) Частина друга даної статті містить правило, згідно з яким працівникам органів державної виконавчої служби видаються службові посвідчення єдиного зразка, який затверджується Міністром юстиції України. Службове посвідчення є офіційним документом, що посвідчує особу, якій воно видане, і підтверджує наявність у неї повноважень відповідно до займаної посади. Зокрема, для державних виконавців це повноваження щодо практичного примусового виконання рішень, передбачених законом.
Необхідність підтвердження статусу працівника органів державної виконавчої служби виникає під час виконання службових обов'язків щодо виконання рішень, для позачергового придбання квитків на транспорті, улаштування у готелях тощо.
Усі працівники органів державної виконавчої служби мають службові посвідчення єдиного зразка. Це означає, що всі службові посвідчення мають єдину форму і зовнішній вигляд, а також містять однотипну інформацію про осіб, яким вони видані. Обов'язковими атрибутами службового посвідчення є фотокартка особи, якій видано посвідчення, її прізвище, ім'я та по батькові, займана посада, назва органу, печатка та підпис особи, що видала посвідчення. Зразок посвідчення затверджується Міністром юстиції України.
У частині третій даної статі закріплено обов'язок працівників органів державної виконавчої служби носити формений одяг під час виконання службових обов'язків. Наявність форменого одягу підкреслює належність особи до особливої категорії державних службовців, наділених повноваженнями представника влади. Носіння форменого одягу має сприяти сумлінному виконанню працівниками органів державної виконавчої служби своїх службових обов'язків та дисциплінувати їх.
Опис форменого одягу та норми забезпечення форменим одягом працівників органів державної виконавчої служби затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1101 «Про формений одяг працівників органів державної виконавчої служби».

Відповідальність державного виконання.


Оскільки державні виконавці є державними службовцями, на них поширюється положення Закону «Про державну службу» , в тому числі і з питань притягнення до дисциплінарної відповідальності. З урахуванням норм цього Закону підставами дисциплінарної відповідальності державного виконавця є:
— невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків;
— перевищення своїх повноважень;
— порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби;
— вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
Дисциплінарні стягнення, які можуть бути накладені на державного виконавця, передбачені Кодексом законів про працю (КЗпП) України та Законом «Про державну службу». До них, зокрема, відносяться:
— догана;
— попередження про неповну службову відповідність;
— затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду;
— звільнення.
Оскільки закони «Про державну виконавчу службу» та «Про державну службу» не містять положень щодо особливостей дисциплінарного провадження, вирішуючи питання притягнення до дисциплінарної відповідальності державних виконавців, необхідно керуватися загальними нормами, передбаченими КЗпП України та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ст. 147 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті. Перелік осіб, які призначають державних виконавців та керівних працівників органів державної виконавчої служби, наведено у ст. 9 коментованого закону, але, крім цього, відповідно до п. 4.4 Положення про районний, міський (міст обласного значення), районний у містах відділ державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 16.07.99 № 43/5, право накладати дисциплінарні стягнення на працівників відділу надано начальникам відповідних відділів державної виконавчої служби. Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Накладенню дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування стосовно державних службовців затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р. № 950. Відповідно до цього Порядку стосовно державних службовців може бути проведено службове розслідування, в тому числі, у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян, а також у разі недодержання ними законодавства про державну службу, про боротьбу з корупцією, порушення етики поведінки. Рішення щодо проведення службового розслідування приймається вищими посадовими особами України, Першим віце-прем'єр-міністром України, керівником державного органу (посадовою особою), що призначив на посаду державного службовця, стосовно якого має проводитися службове розслідування, керівником органу, в якому працює державний службовець. Рішенням щодо проведення службового розслідування визначається голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, мета і дата початку та закінчення службового розслідування. Термін службового розслідування не може перевищувати двох місяців. Службове розслідування проводиться з відстороненням державного службовця від виконання повноважень за посадою або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймається за поданням голови комісії з проведення службового розслідування керівником державного органу, в якому працює службовець. За державним службовцем на час відсторонення від виконання повноважень за посадою зберігається заробітна плата. Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право в будь-який момент узяти в ньому участь, пояснювати факти, робити заяви, подавати відповідні документи і порушувати клопотання про залучення нових документів, вимагати додаткового вивчення пояснень осіб, причетних до справи. За результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються:
— факти і суть звинувачень або підозри, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін служби у державному органі і перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування;
— висновки службового розслідування, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з державного службовця безпідставні звинувачення або підозру.
Акт службового розслідування підписується членами комісії та подається на розгляд керівника державного органу (посадової особи), який призначив службове розслідування, в одному примірнику. Перед поданням на розгляд з актом службового розслідування ознайомлюється державний службовець, стосовно якого проводилося розслідування. За результатами розгляду керівник державного органу (посадова особа), який прийняв рішення щодо проведення службового розслідування, приймає в десятиденний термін відповідне рішення, з яким ознайомлюється державний службовець. За матеріалами службового розслідування державний службовець може бути притягнутий до відповідальності згідно із законодавством. Якщо службове розслідування не проводиться, то відповідно до ст. 149 КЗпП України у порушника мають бути взяті письмові пояснення. За кожне порушення може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення і при обранні виду уповноважена особа повинна враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється під розписку.

Завдання та обов’язки державного виконавця.


У свою чергу основними обов'язками державних службовців є:
— додержання Конституції України та інших актів законодавства України;
— забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції;
— недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина;
— безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників;
— збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню;
— постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації;
— сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.
Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні — повідомити вищу за посадою особу.
Окремо законом передбачено і конкретні права і обов'язки деяких категорій працівників органів державної виконавчої служби. Так, ст. 5 Закону «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Зокрема, державний виконавець:
— здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі — виконавчий документ) у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом;
— надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
— розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання;
— заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
— роз'яснює сторонам їх права і обов'язки.
Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право:
— одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію;
— проводити перевірку виконання рішень юридичними особами всіх форм власності, а також громадянами, які провадять підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, що є боржниками за виконавчими документами;
— здійснювати перевірку виконання юридичними особами рішень стосовно працюючих у них боржників;
— безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, при необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку, опечатувати ці приміщення і сховища;
— накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством;
— накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
— використовувати за згодою власника приміщення, в тому числі, що є в комунальній власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспорт стягувача або боржника для перевезення майна;
— звертатися до органу, який видав виконавчий документ, за роз'ясненням рішення з заявою про видачу дубліката виконавчого документа, порушувати клопотання про встановлення чи зміни порядку і способу виконання, відстрочку та розстрочку виконання рішення;
— звертатися до суду з поданням про розшук боржника або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника — фізичної особи або іншої особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб;
— викликати громадян та посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а у разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ;
— залучати до проведення виконавчих дій понятих працівників органів внутрішніх справ, інших осіб у встановленому порядку, а також експертів, спеціалістів, в тому числі для оцінки майна;
— накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом;
— застосовувати під час проведення виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомки;
— при виконанні судових рішень безперешкодно входити на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення боржників — фізичних осіб, проводити в цих приміщеннях огляд, за необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати ці приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там знаходиться та на яке за законом можливо звернути стягнення;
— вимагати від матеріально відповідальних і службових осіб боржників — юридичних осіб або від боржників — фізичних осіб відомості та пояснення по фактах невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи інших порушень вимог законодавства про виконавче провадження;
— повідомляти з метою профілактичного впливу органи державної влади, громадські об'єднання, трудові колективи і громадськість за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження;
— у разі необхідності для проведення чи організації виконавчих дій залучати на платній основі, у тому числі за рахунок авансового внеску стягувача, суб'єктів господарювання, які у встановленому законом порядку одержали ліцензії на:
1) будівельну діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджувальних конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж);
2) надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі);
3) операції у сфері поводження з небезпечними відходами;
4) надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян;
5) проведення землевпорядних та землеоціночних робіт.
— здійснювати інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.

Останнє оновлення на Середа, 27 липня 2011, 13:46
 
English Czech Danish French German Italian Polish Portuguese Russian Spanish Swedish Latvian Ukrainian

Бізнес ЕРА

VTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM Banners

Правовий Вісник

VTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM BannersVTEM Banners